Українські фахівці спостерігають за стадом здичавілих корів. Справа з першого погляду стандартна, проте ці спостереження відбуваються в Чорнобильському заповіднику і корови ці - далеко не прості створіння. Рогаті дуже важливий елемент для відновлення природи.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це стало відомо завдяки новій публікації Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника в мережі Facebook.
"Отара здичавілих корів у заповіднику з'явилася внаслідок смерті їхніх господарів - самопоселенців села Луб'янка. Це не перший випадок на цій території. Після аварії майже рік існувало стадо здичавілої худоби навколо колишнього села Чистогалівка. Пізніше його перегнали в експериментальне господарство в село Нові Шепеличі. З 2017 року співробітники проводять регулярні спостереження за цим стадом. Цей несподіваний випадок дав можливість, з одного боку, дослідити процес здичавіння домашньої тварини, а з іншого — їх вплив на локальні ділянки ландшафту річки Ілля", — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що вчені помоніторили і провели підрахунок чисельності стада. У всіх тварин стан - хороший. Снігову і морозну погоду велика рогата худоба переживає успішно.
Стадо дикої худоби докорінно відрізняється від звичайного сільського стада: воно структуроване, має цілісність, діє завжди злагоджено, зазначають автори публікації. Стадо ретельно охороняє свою молодь. Телята, в свою чергу, обирають найбезпечніше місце в стаді між дорослим биком і корівками. На фоні снігу, грізного і величезного бика вони виглядають особливо колоритно. Незважаючи на все, молодняк рогатої худоби добре адаптований до холоду.
Колись тут жив їх дикий предок - тур. Цей дикий бик був поширений по всій лісовій і степовій зоні Євразії. Він не просто жив у цих природних екосистемах - він брав важливу участь у їх функціонуванні. Разом з тарпаном і зубром тур створював відкриті ландшафти шляхом активного впливу на грунт і рослинність. Ці тварини були необхідним фактором існування степу і мозаїчної структури лісів. За що їх називають "екосистемними інженерами".
Останній тур помер у 1627 році в Польщі. Три століття потому, завдяки дослідженням екологів, стала зрозуміла роль цих тварин у функціонуванні ландшафту. Тобто, щоб зберегти ландшафт - недостатньо його зробити заповідником і зберегти в недоторканності рельєф, грунт і рослинність. Ландшафт знаходиться в динамічній рівновазі, він працює завдяки "драйверам" важливих процесів. Для відкритих ландшафтів такими драйверами є великі рослиноїдні тварини або, сленгом фахівців, "живі газонокосарки".
У ХХ столітті розпочалися проєкти відновлення втрачених дикого тура і тарпана шляхом селекції домашньої худоби за "дикими" ознаками. Результатом проєктів стало створення туроподібної худоби та дикого коня. Процес відтворення ландшафту, куди введено "екосистемні інженери", отримав назву "ревайлдінг".
Раніше повідомляли, під Хмельницьким Ведмедиця народила трьох "щенят", ветеринари не очікували.
Як повідомляв Знай.uа, в Асканії-Нова масово гинуть червонокнижні журавлі: "Отруїли?".
Знай.uа писав, у Чорнобилі засікли казковий табун - "літають" по зоні відчуження, забувши про радіацію.