Що не так із нинішньою системою
Чинна модель мобілізації працює в Україні з початку повномасштабного вторгнення — і за три роки накопичила чимало проблем. Військовозобов'язані роками перебувають у стані невизначеності, не знаючи ані термінів служби, ані перспектив повернення до цивільного життя. Саме це, на думку представників Міноборони, стало одним із головних демотиваторів для добровольців.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Людина має розуміти, на який період вона йде служити. Безстроковість — це найгірше, що може бути для мотивації», — пояснив один зі співрозмовників видання Фокус, знайомий із перебігом реформи.
Контрактна армія: що пропонують
Ключова новація — перехід до контрактної моделі. За задумом реформаторів, строкові контракти мають стати основою комплектування Сил оборони. Військовослужбовець підписуватиме контракт на чітко визначений термін — наприклад, на 12, 18 або 24 місяці. Після завершення строку — або продовження, або звільнення в запас.
Водночас обговорюється механізм дострокової демобілізації: за станом здоров'я, за сімейними обставинами та після досягнення граничного віку перебування на передовій. Джерела в Міноборони наголошують: це не «відкриті ворота на вихід», а радше спроба зробити службу прогнозованою.
ТЦК перестануть бути «каральним органом»?
Окремим блоком реформи йде трансформація територіальних центрів комплектування. За інформацією Фокуса, планується суттєво обмежити силові функції ТЦК — зокрема, практику «бусифікації» та затримання людей просто на вулицях. Натомість центр ваги переноситься на цифровий рекрутинг через платформи на кшталт «Резерв+».
Водночас омбудсмен Дмитро Лубінець нещодавно заявив, що ТЦК дедалі частіше перетворюються на «місця несвободи» — і закликав владу реагувати. Реформа, за задумом, має змінити цю тенденцію: більше цифрових послуг, менше фізичного контакту з громадянами.
Чому вже виникли суперечки
Попри загальну підтримку ідеї передбачуваної служби, конкретні деталі реформи викликали хвилю критики. По-перше, військові експерти сумніваються, чи вистачить ресурсів для повноцінного переходу на контрактну модель під час активних бойових дій. По-друге, народні депутати вказують на ризик того, що контрактна система без належного фінансування перетвориться на формальність — люди підписуватимуть папери, але реальних стимулів не отримають.
«Без адекватного грошового забезпечення і соціального пакету контракт — це просто інша назва для тієї ж повістки», — зазначив один із парламентарів у коментарі Фокусу.
Також залишається відкритим питання демобілізації тих, хто служить із перших днів вторгнення. Реформа не дає чіткої відповіді, чи отримають вони право на звільнення після трьох і більше років на передовій.
Коли чекати змін
За даними джерел, законопроєкт перебуває на стадії міжвідомчого узгодження. До Верховної Ради він може потрапити вже в червні-липні 2026 року. Паралельно Міноборони готує підзаконні акти, які дозволять запустити окремі елементи реформи — наприклад, цифровий рекрутинг — ще до ухвалення основного закону.
Раніше портал Знай повідомляв, тцк будуть масово переводити у бойові підрозділи.
Також наш портал інформував, мобілізація з 1 червня: що зміниться та кого не чіпатиме тцк.
Більше деталей читай у матеріалі: 276 фіктивних мобілізованих за день: суд розбирає гучну схему з повістками тцк.
