Новий Митний кодекс України поступово наближається до фінального читання у Верховній Раді. Документ покликаний замінити застарілі норми та привести митне регулювання у відповідність до вимог Євросоюзу.
Втім, далеко не всі положення вдається просто скопіювати з європейського законодавства — частину доведеться прописувати з урахуванням українських реалій.
Що саме змінюється і навіщо
Підготовка нового кодексу велася кількома роками. Головна мета — уніфікувати митні процедури з нормами Митного кодексу ЄС (Union Customs Code), що є однією з ключових умов євроінтеграції. За новими правилами, принципово змінюється підхід до класифікації товарів, визначення митної вартості та процедури митного контролю. Представники Громадської ради при Державній митній службі зазначають, що документ є технічно складним і вимагає ретельного опрацювання — зокрема щодо перехідних положень для бізнесу.
Що запозичують з ЄС, а що доведеться переписувати
Із Союзного митного кодексу Україна бере базову архітектуру: електронне декларування як пріоритетний канал, ризик-орієнтований підхід до перевірок, спрощені процедури для надійних операторів (аналог статусу «уповноваженого економічного оператора»). Ці норми вже частково апробовані в Україні, тож їх перенесення не стане революцією — радше легалізацією наявної практики на рівні закону. Складніше з процедурами, які в ЄС спираються на розвинену інфраструктуру і цифрові системи, відсутні в Україні. Зокрема, йдеться про повноцінний обмін даними між митними органами різних країн, автоматичне визначення митної вартості та єдину систему гарантій. Ці блоки, за даними видання Цензор.Нет, потребуватимуть окремого нормативного регулювання та поступового впровадження — ймовірно, впродовж кількох років після набрання кодексом чинності.
Що це означає для звичайних людей і бізнесу
Для пересічних громадян зміни торкнуться насамперед порядку ввезення особистих речей, посилок та автомобілів. Нові норми уточнюють ліміти безмитного ввезення товарів, порядок декларування та відповідальність за порушення. Для підприємців — передусім імпортерів та експортерів — змінюється порядок митного оформлення: акцент на попередньому електронному декларуванні та зменшенні паперового документообігу. Водночас фахівці застерігають: перехідний період може виявитися болісним. Деякі норми набиратимуть чинності поетапно, а бізнес матиме час адаптувати свої процеси. Однак малий та середній бізнес, який звик до усталених практик, може зіткнутися зі складнощами вже на етапі первинного впровадження нових вимог.
Коли очікувати прийняття
Точних термінів ухвалення кодексу Верховна Рада поки не оголошувала. Документ перебуває в стадії опрацювання профільними комітетами. Експерти вважають, що за умови збереження темпу законодавчої роботи прийняття можливе до кінця 2026 року — але підкреслюють, що деталі ще уточнюються. Після голосування кодекс ще потребуватиме підзаконних актів та настройки роботи митних органів під нові вимоги.
Раніше портал Знай повідомляв, новий митний кодекс уже в Раді: що зміниться для кожного українця.
