По всьому світу Новий рік святкують у ніч з 31 грудня на 1 січня. Однак, раніше українці зустрічали прихід нового року з 13 на 14 січня, вже після Різдва.
Дату святкування змінили у 1918 році, щоб зустріти початок року разом з іншими країнами Європи – за григоріанським стилем. Про це пише "". А завдяки традиції 13 січня в Україні зустрічають Старий Новий рік.
Про особливості українських традицій на новорічно-різдвяний період розповіла етнологиня Наталія Громова. За її словами, в давнину наші предки не виокремлювали святкування Нового року від різдвяних свят.
Новорічні традиції раніше проводили саме в ніч з 13 на 14 січня. Багато давніх традицій уже не живі, адже їх перестали передавати від покоління до покоління. Водночас ялинка, шампанське та салат "Олів'є" додалися уже в часи СРСР.
За словами етнолога, лейтмотив обрядів та традицій, що проводилися у святковий період взимку, був пов'язаний з отриманням врожаю на наступний рік. Наші предки вірили, що якщо цього не зробити – все піде шкереберть.
Зокрема, наші предки вірили у силу першого дня, тому обряди важливо було провести саме з початком року. Багато обрядів, були присвячені врожаю. Наприклад, одна із традицій, яка збереглась донині – це засівання. У перший день нового року хлопчики приходять і засівають хату зерновими. В давнину також існувала традиція проводів старого року та зустрічі нового.
"Двоє людей переодягалися – один в старого діда, а інший – в молодого рум'янощокого парубка. Спочатку запрошували в хату, танцювали і гралися зі старим, а потім його виганяли і заводили новий рік.", – розповіла етнологиня.
Влаштовували колись й такий обряд, як коза, або Меланка. Раніше на Новий рік в дім також приходили щедрівники, зараз ми чекаємо їх на Старий Новий рік. Загалом на Новий рік було дуже важливим, хто першим зайде в хату.
Ялинка ж не є нашою традицією, адже вона прийшла в Україну досить пізно із Західної Європи. Так само й загадування бажань на Новий рік немає традиційного коріння, адже наші предки покладалися на долю.
"Наша культура в цілому більше покладається на фаталістичний світогляд, коли від людини мало що залежить, просто в неї така доля, яку намагалися дізнатися різними ворожіннями і магією. Наприклад, на Новий рік або Різдво задували свічку, якщо дим ішов до порогу – в родині хтось помре, а якщо до печі – то хтось прибуде. Або витягували жереб з різних рослин, які щось символізували. З позиції сучасності і свободи вибору ми дивимося на це, як на обмеження, а в традиційній культурі – це стабільність та необіхідна умову виживання. Тобто у всіх бажання було однакове – просто вижити, мати врожай, щоб худоба була здорова і плодилася, щоб народжувалися діти і все відбувається вчасно", – пояснила етнологиня.
Крім того, за словами етнологині, на всі великі свята тварин підгодовували тією їжею, яку їли і самі. Наприклад, від всіх 12 вечірніх страв господиня несла щось коровам, коням, курям. А от звичай називати якусь тварину символом року прийшов згодом із Китаю.
В давнину також не було ідеї якогось спеціального одягу чи кольору для свята. Одяг мав бути чистим, святковим, з якимось новим елементом. "Тому що кольорова гама була стабільною, кожен колір має свою символіку, а регіон – свою вишивку", – зауважує Наталія Громова.
Нагадаємо, безстрашний воїн ЗСУ отримав "бойове хрещення" просто на День Незалежності: "Ціла батарея артилерії...". Він вважає, що це справа для справжніх чоловіків.
Як повідомляв портал "Знай.ua", після Нового року хліб для українців стане "золотим": скільки коштуватиме буханець. Хліб в Україні подорожчає на початку 2021 року
Також "Знай.ua" писав, крилаті піхотинці ЗСУ підкорили небо: в ООС показали дивовижні кадри. Воїни-десантники продовжили виконувати планову програму стрибків з парашутом
