Попри те, що за вікнами весна, у кабінетах чиновників уже кипить робота над тим, як Україна проходитиме наступний опалювальний сезон. І йдеться не просто про планові ремонти — країна стоїть на порозі справжньої трансформації системи теплопостачання.
Минулої зими українці на собі відчули, наскільки вразливою є централізована система опалення. Одна пошкоджена ТЕЦ могла залишити без тепла сотні тисяч людей. Саме тому уряд вирішив діяти на випередження.
Що саме змінюється
Ключова ідея реформи — децентралізація. Замість гігантських теплоелектроцентралей, які обслуговують цілі райони, ставка робиться на блочно-модульні котельні. Це компактні установки, які можна швидко змонтувати, запустити й, що найважливіше, захистити від атак.
Кожна така котельня обслуговує окремий мікрорайон або навіть кілька будинків. У разі пошкодження однієї — решта продовжують працювати. Система стає гнучкою та стійкою.
Скільки грошей виділяють
Кабінет Міністрів спрямував на програму децентралізації теплопостачання 3 мільярди гривень. Із них близько третини — майже 1 мільярд гривень — отримає Київ. Столиця є пріоритетом через високу щільність населення та критичну залежність від великих ТЕЦ.
Окрім цього, регіони отримують цільові субвенції:
- Дніпропетровщина — понад 485 млн грн на модульні котельні;
- Харківщина — понад 200 млн грн;
- Львівщина — 12 блочно-модульних котелень;
- Черкащина — понад 61,5 млн грн на шість котелень;
- Прикарпаття — 5 модульних котелень;
- Волинь — 4 модульні котельні до початку зими;
- Донеччина — понад 22 млн грн.
Коли чекати змін
Усі роботи мають бути завершені до початку опалювального сезону 2026/2027 років, тобто до жовтня. Монтаж блочно-модульних котелень триває одночасно в різних регіонах, щоби встигнути до холодів.
В окремих містах паралельно встановлюють сонячні панелі на багатоповерхівках, а теплопостачальні підприємства отримують дизельні генератори — як-от «Полтаватеплоенерго», якому Міненерго передало шість генераторів для резервного живлення.
Що це означає для пересічного українця
По-перше, нові котельні — це менший ризик залишитися без тепла взимку навіть у разі надзвичайних ситуацій. По-друге, модульні установки значно енергоефективніші за старі радянські системи, що з часом має позначитися на платіжках.
Втім, експерти застерігають: реформа потребує не лише грошей, а й кваліфікованих кадрів та часу на повноцінне розгортання. Тож найближчої зими паралельно працюватимуть і старі, і нові системи — перехід буде поступовим.
Раніше портал Знай повідомляв, києву дістанеться майже мільярд: Кабмін виділив 3 млрд на котельні до зими.
