Київ готується до наступної зими з безпрецедентним бюджетом. Київрада ще в березні 2026 року ухвалила комплексний план енергетичної стійкості, який охоплює близько 200 проєктів — від нових когенераційних установок до сонячної генерації в школах. Загальна вартість усіх заходів оцінюється в 61 млрд грн, із яких пріоритетні — приблизно 30 млрд грн.
Що вже зроблено
На одному з об'єктів критичної інфраструктури столиці вже запрацювали чотири нові когенераційні установки по 4,5 МВт кожна — сумарно 18 МВт. Вони вже подають електроенергію в єдину енергосистему України. Паралельно завершується будівництво фізичного захисту другого рівня для цих об'єктів.
Крім того, у Києві завершено будівництво об'єктів розподіленої когенерації загальною потужністю близько 60 МВт, ще понад 100 МВт — у процесі. До кінця року столиця планує вийти на показник у 200 МВт додаткової когенераційної потужності.
Резерв для води та тепла
Окремим напрямком стало водопостачання. Для систем водогону встановили три дизель-генераторні установки сумарною потужністю понад 15 МВт. До кінця 2026 року місто планує забезпечити близько 40 МВт резерву для безперебійної подачі води. Це критично важливо, адже минулої зими після ударів по ТЕЦ кияни залишалися не лише без опалення, а й без водопостачання.
Чому це терміново: уроки минулої зими
Зима 2025–2026 років стала для Києва найважчою з початку повномасштабного вторгнення. У січні-лютому 2026 року через масовані удари по міських ТЕЦ тисячі будинків залишилися без тепла на тиждень і більше. Найгостріша ситуація склалася на лівому березі, де ТЕЦ-4 і ТЕЦ-6 обігрівали Троєщину, Лісовий масив, Дарницю та Дніпровський район. Правий берег виявився стійкішим завдяки децентралізованому опаленню — сотні невеликих котелень замість двох гігантських станцій.
Саме цей досвід ліг в основу нового плану: ставка робиться на розподілену генерацію, фізичний захист об'єктів та резервні системи тепло- й водопостачання.
Хто платить: 50 на 50
Столична влада досягла домовленості з урядом про фінансування пріоритетних заходів у пропорції 50 на 50 — половину дає місто, половину держава. Це означає, що з приблизно 30 млрд грн на найближчу зиму Київ і держбюджет скинуться порівну.
У перелік пріоритетів входять: інженерно-технічний захист об'єктів, відновлення після ворожих атак, розвиток розподіленої електричної та теплової генерації, резервні системи водо- й теплопостачання. Також план передбачає сонячну генерацію в навчальних закладах, програми співфінансування енергостійкості житлових будинків, капремонт електрощитових, заходи для медичних і соціальних установ.
Що це означає для мешканців
Попри рекордні вкладення, рівень захищеності різних районів Києва буде неоднаковим. Лівобережні масиви, які найбільше постраждали минулої зими, залишаються в зоні підвищеного ризику через залежність від великих ТЕЦ. Натомість правобережна частина міста з її сотнями малих котелень об'єктивно більш стійка до точкових ударів.
Документ пройшов серію консультацій на рівні уряду, профільних міністерств та міжнародних партнерів, після чого його доопрацювали. У КМДА наголошують: план не є статичним — він уточнюватиметься залежно від безпекової ситуації та надходження фінансування.
Раніше портал Знай повідомляв, наступна зима буде ще гіршою: ситуація в ЖКГ на межі катастрофи.
Також наш портал інформував, опалення буде не скрізь: мережі почали готувати до зими.
Цю тему ми вже піднімали: субсидію на опалення дадуть не всім: хто у зоні ризику.
