У четвер, 18 червня, Верховна Рада зібралася на позачергове засідання, щоб розглянути сім проєктів постанов, які блокували підписання вже ухваленого закону про зміни до державного бюджету. Усі сім документів, ініційованих представниками опозиції, парламент відхилив — жодна постанова не набрала навіть чверті від необхідних 226 голосів.
Спікер Руслан Стефанчук одразу підписав закон і направив його на візу президенту. Затримка могла мати серйозні наслідки — під загрозою опинялися контракти на закупівлю озброєння та надходження фінансової допомоги від Європейського Союзу.
Звідки візьмуть гроші
Фінансування рекордного збільшення видатків планується переважно коштом Ukraine Support Loan — макрофінансової допомоги від Євросоюзу. Це кредитний механізм, передбачений Регламентом ЄС 2026/467, ухваленим у лютому 2026 року. Тобто левова частка коштів надійде не з кишень українських платників податків, а від європейських партнерів.
Крім того, закон передбачає цільове спрямування надходжень від військового збору та вивізного мита на товари військового призначення — ці гроші підуть безпосередньо на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ та закупівлю озброєння.
Рекордні цифри
Після набрання чинності закону загальні видатки на сектор безпеки та оборони у 2026 році становитимуть 4,4 трильйона гривень. З них 2,3 трильйона спрямують на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трильйона — на грошове забезпечення військовослужбовців. Такі цифри озвучила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Для порівняння: йдеться про суму, яка перевищує довоєнний річний бюджет України в кілька разів. Саме тому опозиція наполягала на блокуванні — депутати висловлювали побоювання щодо непрозорого використання резервного фонду.
Що ще закладено в закон
Окрім оборонних видатків, документ передбачає 40 мільярдів гривень на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та міст. Також у законі враховано понад 1,3 мільярда гривень на підтримку енергетичного сектору: 559 мільйонів — на апарат Міненерго, 525 мільйонів — на об'єкт «Укриття» Чорнобильської АЕС, 127 мільйонів — на ліквідацію неперспективних вугледобувних підприємств.
Окремо 1,4 мільярда гривень передбачено на виплати Службі судової охорони за рішеннями судів, а також врегульовано питання оплати праці працівників НАБУ — їхній прожитковий мінімум для розрахунку зарплат зросте з 3028 до 3328 гривень.
Закон набуде чинності після підписання президентом Володимиром Зеленським. Очікується, що це станеться найближчими днями.
