Заборгованість за житлово-комунальні послуги в Україні сягнула рекордних позначок. І якщо раніше боржники могли роками ігнорувати платіжки без серйозних наслідків, тепер ситуація кардинально змінилася — комунальники пішли в суди, а виконавці отримали зелене світло на блокування рахунків.
Понад 100 мільярдів: масштаб проблеми
За даними Держстату, на початок 2026 року сукупна заборгованість населення за комунальні послуги перевищила 100 мільярдів гривень. Причини накопичення боргів різні: зниження доходів, вимушений виїзд із місця проживання, перебування за кордоном або банальні помилки в обліку спожитих послуг. Проте наслідки тепер однаково жорсткі для всіх.
Після скасування норми, яка під час воєнного стану призупиняла перебіг строків позовної давності, постачальники комунальних послуг масово звертаються до суду — у тому числі за боргами, що накопичилися за попередні роки.
Судовий наказ: рішення без вашого відома
Найнеприємніший сюрприз для боржника — це спрощений порядок розгляду справ. Більшість позовів щодо комунальної заборгованості розглядаються шляхом видачі судового наказу — без проведення засідань і без виклику сторін. Як наслідок, людина часто дізнається про рішення суду вже після відкриття виконавчого провадження.
Далі в гру вступає державний або приватний виконавець. Він має право накласти арешт на банківські рахунки, примусово списувати кошти для погашення боргу та внести особу до Єдиного реєстру боржників.
Реєстр боржників: чому це гірше, ніж здається
Статус боржника в Єдиному реєстрі — це не просто запис у базі. Він ускладнює отримання кредитів, негативно впливає на фінансову репутацію та створює додаткові перепони під час вирішення майнових питань. У певних випадках накопичені борги можуть стати підставою для обмеження виїзду за межі України.
Окремо варто пам'ятати: якщо сума простроченої заборгованості перевищує встановлений поріг, призначення житлової субсидії можуть припинити. Водночас після оформлення реструктуризації право на державну допомогу зазвичай поновлюється.
Три роки — і борг зникає? Не все так просто
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить три роки. Це означає, що постачальники послуг можуть вимагати через суд лише ту заборгованість, яка виникла протягом останніх трьох років. Старіші борги потенційно можуть бути виключені.
Але є важливий нюанс: суд не застосовує позовну давність автоматично. Боржник повинен самостійно заявити про це під час розгляду справи. Крім того, якщо людина визнавала борг — сплачувала хоча б частину, підписувала договір реструктуризації — відлік трьох років починається заново.
Реструктуризація: як вийти з боргової ями
Фахівці радять не чекати судових позовів, а вирішувати проблему завчасно. Для цього потрібно зібрати пакет документів — паспорт, ідентифікаційний код, документи на житло та підтвердження доходів — і звернутися до кожного постачальника окремо із заявою про реструктуризацію.
На практиці більшість підприємств погоджуються розбити суму на кілька платежів, які можна сплачувати протягом кількох років паралельно з поточними нарахуваннями. Це дозволяє уникнути арешту рахунків і зберегти право на субсидію.
Раніше портал Знай повідомляв, комунальні борги перерахують: кого торкнеться.
Також наш портал інформував, борги за комуналку "пробачать" не всім: хто може не платити.
