У червні 2026 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №15111-д — документ, який кардинально змінює правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про сервіси доставки, оренди житла, онлайн-продажів — усе, де платформа виступає посередником і бере комісію з угоди.
Як зазначив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, документ вийшов «дуже притомним» і його підтримали всі бізнес-асоціації. Він наголосив, що вдалося уникнути надмірних обмежень, якими лякали на початкових етапах обговорення.
Чому виникла потреба в новому регулюванні
Сьогодні значна частина доходів від онлайн-діяльності залишається поза увагою податкової. Люди отримують гроші на особисті картки за послуги через Bolt, Uklon, Glovo, Airbnb чи Prom і часто не декларують їх. Формально такі доходи оподатковуються за ставкою 18% ПДФО плюс військовий збір, однак реального механізму контролю майже немає.
Новий закон запроваджує європейський підхід — подібний до директиви ЄС DAC7. Цифрові платформи, які отримують комісію від угод, стають податковими агентами. Вони самостійно утримуватимуть податок із виплат користувачам, перераховуватимуть його до бюджету та подаватимуть звітність. За оцінками Міністерства фінансів, кількість підзвітних продавців-фізичних осіб становить близько 400 тисяч, а очікуваний фіскальний ефект — приблизно 14 мільярдів гривень щорічно.
Скільки доведеться сплачувати
Закон встановлює єдиний податковий платіж у розмірі 10%. Платформи утримуватимуть його автоматично — жодних декларацій для більшості користувачів. Для порівняння: стандартна ставка ПДФО становить 18% плюс військовий збір, тож новий режим виявляється значно вигіднішим. Для тих, хто вже зареєстрований як ФОП, правила не змінюються — вони й надалі сплачують податки за своєю групою єдиного податку.
Ключова пільга: доходи від продажу товарів через платформи не оподатковуються, якщо річний обсяг не перевищує еквівалент 2000 євро за курсом НБУ або кількість операцій не більша за 30 на рік. Це захищає звичайних людей, які час від часу продають особисті вживані речі. Якщо вартість товару перевищує 2000 євро — оподатковується лише сума перевищення. Для значних доходів (близько 6,7 мільйона гривень на рік) ставка повертається до стандартних 18%.
OLX та дошки оголошень: чому їх оминули
Багатьох українців хвилює, чи зачепить новий закон популярні дошки оголошень на кшталт OLX. Голова Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев дав чітку відповідь: «Якщо платформа просто є дошкою оголошень — вона не є платником. Facebook та Instagram такими платниками не є». Податковими агентами стають лише ті сервіси, які безпосередньо беруть участь у розрахунках — наприклад, через OLX Доставка.
Якщо угода відбувається напряму між продавцем і покупцем без участі платформи — податок автоматично не утримується. Інформація про дрібні продажі до 2000 євро також не передається до податкової. Це стало важливим компромісом під час доопрацювання законопроєкту.
Банки теж посилюють контроль
Паралельно із запуском нового податку банки продовжують моніторити P2P-перекази. З червня 2025 року діє ліміт на вихідні перекази з карти на карту без підтвердження доходів — 100 тисяч гривень на місяць для клієнтів середнього та низького ризику. Для високоризикових клієнтів ліміт ще нижчий. Регулярні великі надходження на особисту картку без пояснення можуть привернути увагу податкової — із донарахуванням 18% ПДФО та штрафами від 17 до 34 тисяч гривень.
Новий закон частково розв'язує цю проблему: якщо податок уже сплачено автоматично через платформу, питань до власника картки не виникатиме.
Раніше портал Знай повідомляв, фінмоніторинг взявся за дорогі покупки: доходи змусять пояснювати інакше.
Також наш портал інформував, шахраї взяли на приціл ваші картки: банки попередили про небезпечну зміну тактики.
