У 2021 році Україна і весь світ згадуватимуть жахливу аварію на ЧАЕС, пройде 35-та річниця з моменту тривожних подій, які спричинили за собою непоправну шкоду для мільйонів людей.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро те, що відбувається зараз на цій території і що роблять вчені для того, щоб подолати негативні наслідки, розповіли експерти з Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Про це стало відомо завдяки публікації Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника в мережі Facebook.
"Наступного року ми відзначатимемо 35-ту річницю з моменту аварії на ЧАЕС. Чим далі ця подія від нас - тим краще ми бачимо її масштаб і картину наслідків. Безперечно, щодо соціальних, економічних, медичних та екологічних наслідків - це катастрофа. Однак, як не парадоксально звучить, але ця подія радикально змінила ситуацію, відкривши нові "вікна можливостей".
Створення зони відчуження - безпрецедентне, як для мирного часу, обезлюднення великої території і призупинення тут господарської діяльності. Радіоактивне забруднення цієї місцевості характеризується неоднорідністю як за складом, так і за щільністю.
Зона стала унікальною радіоекологічною лабораторією під відкритим небом. Неоднорідність радіоактивного забруднення і різноманітність ландшафтів створили велику кількість комбінацій умов для проведення натурних досліджень в області радіоекології та радіобіології.
До аварії на ЧАЕС територія зони відчуження і зона безумовного (обов'язкового) відселення вважалася одним з найінтенсивніше освоєних регіонів Українського Полісся. Як наслідок - трансформація природного середовища - водна меліорація, сільськогосподарське освоєння земель, урбанізація.
Через евакуацію і згортання господарської діяльності після аварії почалися екологічні процеси відтворення природного середовища. Це дало можливість створити в країні біосферний заповідник - ще одне "вікно можливостей".
11 березня 2011 року сталася аварія на АЕС у префектурі Фукусіма (Японія). Це друга, після аварії на ЧАЕС, радіаційна аварія, має 7-й рівень за шкалою INES. Через два тижні радіоактивні елементи з пошкодженого реактора досягли території України. Присутність ізотопу йод-131 зафіксували системи спостереження за радіаційним станом навколишнього середовища, в тому числі і та, що знаходиться в зоні відчуження.
Через кілька місяців японська сторона по різних каналах звернулася до українських установ, які займаються Чорнобильською проблематикою. Українські фахівці надали всю можливу підтримку японським колегам. Так Чорнобильський досвід став актуальним.
Через деякий час японська та українська сторона вирішили об'єднати зусилля у сфері радіоекологічних досліджень. Так у 2016 році розпочався проєкт SATREPS. У 2018 в його рамках розпочали радіобіологічні дослідження, головним виконавцем яких з української сторони став заповідник, а співвиконавцем - Інститут ядерних досліджень НАНУ. (Www.kinr.kiev.ua)
Дослідження проводили на осушених ділянках водойми-охолоджувача ЧАЕС. Це нова "гаряча точка" з високими рівнями радіоактивного забруднення. Об'єктом вивчення стали мишоподібні гризуни-традиційна індикаторна група для дослідження впливу екологічних факторів. Роботи почалися в жовтні 2018 року, закінчилися - цього. В рамках проєкту Заповідник отримав мікроскоп для цитогенетичних досліджень AxioScope A1.", - пишуть експерти.
Раніше повідомляли, українці вшановують пам'ять героїв, загиблих на Чорнобильській АЕС: працювали до останнього, підкошені радіацією.
Як повідомляв Знай.uа, День ліквідатора 2020: що це за свято і хронологія подій в 1986 році.
Знай.uа писав, у Чорнобилі засікли літаючу "людину", і радіація тут ні до чого.
