Історія тернополянина довела: навіть коли банк двічі відмовляє у поверненні вкрадених грошей, суд може стати на бік клієнта. У день крадіжки чоловік не міг увійти у власний мобільний додаток за PIN-кодом, а телефон буквально розривався від автоматичних дзвінків, які диктували якісь коди.
Чоловік сприйняв ці дзвінки як технічну допомогу банку, що нібито відновлює йому доступ до сервісу, і слухняно вводив цифри. Насправді ж у цей час шахраї реєстрували в додатку "Ощад 24/7" нові пристрої і просто витягували з рахунку всі заощадження.
Як з картки зникло понад 100 тисяч гривень
Як пише "Судебно-юридическая газета", 24 грудня 2024 року з рахунку жителя Тернополя за кілька хвилин провели цілу серію несанкціонованих переказів. О 13:06 списали два платежі по 20 000 гривень, о 13:07 ще 24 000 на карту іншого банку плюс комісію 655 гривень, а о 13:10 - 45 000 на внутрішній рахунок. Загальний збиток склав 109 655 гривень.
Уже наступного дня потерпілий звернувся із заявами до банку та поліції, де відкрили кримінальне провадження. Однак Ощадбанк двічі відмовляв у поверненні коштів: мовляв, усі операції були підтверджені одноразовими паролями та біометрією через мобільний додаток.
Чому суд став на бік клієнта
Розглянувши справу № 607/11756/25, суд дійшов висновку, що банк так і не надав належних доказів того, що клієнт свідомо чи через недбалість сприяв витоку своїх персональних даних. Суддя звернув увагу на кілька ключових обставин.
По-перше, банк мав об'єктивну можливість зупинити підозрілі перекази, які відбувалися поспіль з нового пристрою одразу після зміни налаштувань. По-друге, клієнт негайно звернувся до банку і правоохоронців, що свідчить про відсутність наміру переказувати кошти. А ще суд послався на правові висновки Верховного Суду: сам факт правильного введення паролів не є беззаперечним доказом вини користувача, а за відсутності прямих доказів усі сумніви тлумачать на користь споживача як слабшої сторони.
Що вирішив суд і як захистити свої гроші
У підсумку суд зобов'язав Ощадбанк повернути на рахунок клієнта всі 109 655 гривень і сплатити судовий збір. Це рішення нагадує просте правило, яке рятує заощадження: ніколи й нікому не повідомляти тризначний код CVV на звороті картки, PIN-код і СМС-паролі від банку.
Варто запам'ятати: працівники державних установ, Пенсійного фонду чи банків ніколи не питають ці дані по телефону. Якщо вам телефонують нібито з банку і просять назвати код чи пароль - це шахраї, і розмову треба просто завершити.
Раніше портал Знай повідомляв, пенсію заморозять з нового року.
Також наш портал інформував, 18-річним роздають гроші на книжки.
