Віктор Павлік на день народження з теплотою згадав про кримінальну юність: "Посадять у тюрму"

Українському співаку Віктору Павліку виповнилося 55 років. У зв'язку зі святковим приводом згадуємо про початок шляху зірки в музиці.

Віктор Павлік — серед останніх іменинників року. Зіка народився 31 грудня у Теребовлі, що на Поділлі у Тернопільській області.

"Де б я не жив, куди би не поїхав, де б мене доля не закидала, Теребовля для мене — найрідніша! І так буде завжди, цьому казковому куточку вкраїнської землі не зраджу ніде, з ніким й ніколи", — цитує співак свої раніші слова з коментаря авторам книги Петра Гадза, Юрія Мерви і Михайла Маслія "Лабухи Надзбручанського краю. Богема й аура тернопільських ресторанів (1960 — 1980-ті роки)".

Малу батьківщину Павлік оспівує навіть у піснях.

"Щасливий і гордий з того, що зумів разом зі своїми земляками Іриною Валь і Олегом Майовським зробити присвяту рідному містові", — коменує він пісню "Теребовля".

Згадав Віктор і свої найперші кроки в музиці.

"Мацьопусіньким пішов у перший клас першої школи. Десь у той же час мама зуміла передбачити моє майбутнє і віддала в музичну школу «на баян». Моєю першою вчителькою музики була Тамара Виннічик. Окрім основного інструмента, баяна, я ще вишколювався грі на трубі, мистецтво якої опановував у молодого Віктора Українця, котрий став пізніше відомим тернопільським лабухом. Мені вдавалося на трубі «Прощання слов’янки», хоч зараз можу легесенько повторити. На випускному іспиті в музичній школі попалася мелодія «Взяв би я бандуру». Правда, на баяні. Треба було грати по нотах, до чого мене брала постійна лінь. Мав ідеальний слух, тож коли раз почув новий мотив, то відразу міг його повторити. Отже, ніколи не робив домашніх завдань. На уроці, в школі ми розібрали кілька перших нот «Взяв би я бандуру», а далі мав самостійно вдома завершити. Вдома заграв «на слух», і подібне повторив на екзамені. Імітував, ніби читаю з нот, а грав, як сам навчився, з пам’яті. На слух! Так і пішов з тим Божим даром у життя", — йде мова в уривку з книги.

Виявляється, ще зі школи Вітя був бунтівником.

"Уже з шостого класу я грав у Теребовлянському районному Будинку культури на танцях. Мені вдавалося виводити «Готель «Каліфорнія», популярні пісні «Смоукі», «Машини часу». Тоді відбирали, які пісні можна співати чи не можна. Все повинно було бути про Лєніна, Брежнєва, партію, комсомол. На кшталт «І Лєнін такой маладой, і юний актябрь впєрєді». Ми ще приколювалися — «Леннон всєгда живой» (ідеться про схожість прізвища учасника гурту «Beatles» та псевдо «вождя народів»). Нам казали: «Не можна! Посадять у тюрму!» Подібне пахло криміналом, колись із такими «жартами» було дуже строго", - ділиться досвідом Павлік.

З 89 року до початку 90-х Віктор починає грати в ресторанах у Тернополі та рідній Теребовлі. Як зізнається музикант, тобі було простіше перерахувати, де він грав, ніж де не грав. І про цей період він згадує з несподіваною теплотою.

"Ось там, на танцях, будучи підлітком, винця міг спробувати і задиміти сигарою. І там пізнав ази роботи лабуха. Тоді й не гадалося, і не думалося, що хтось мене помітить, що потраплю на велику сцену. Грав, бо гралося", — зізнається Віктор Павлік.

Нагадаємо, що Молода дружина Павлика відповіла на нападки за зовнішність

Як повідомляв портал " Знай.ua", Молода дружина Віктора Павлика визнала власні помилки

Також, "Знай.ua" писав, що Молода дружина Віктора Павлика змусила хвилюватися про себе