Олексій Юков та його команда вже не перший рік займаються тим, що багатьом здається нестерпним – вони шукають тіла загиблих на війні. На передовій, у зоні бойових дій, вони збирають останки, щоб повернути додому.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяГрупа "Плацдарм", до складу якої входить Юков, працює вже давно. Вони розпочали свою діяльність ще за часів АТО, а після початку повномасштабної війни вони стали самостійною організацією.
Про це розповіли в УП.
З того часу вони витягли з небезпечних місць понад 1500 тіл. Їхня робота навіть не обмежується пошуком українців – у списку загиблих є і росіяни.
Для Юкова це не просто робота. Він вважає, що кожне тіло це не просто оболонка, а ціле життя, ціла історія. Тому кожна знайдена людина для нього – це можливість повернути частинку часу, що минув, назад до його близьких.
"Я забираю всіх загиблих, бо для мене це не лише тіло, а й душа людини."
Але його робота не закінчується у тому, що він знаходить тіло. Він також допомагає у його ідентифікації, співпрацює з військовими та слідчими органами. Це важливо, тому що ідентифікація загиблих дає можливість гідно провести їх останнім шляхом і дати звіт про долю тим, хто чекає.
Серед знайдених речей – листи від рідних, символи віри, годинник, який продовжує цокати, нагадує про тлінність життя. І кожна знахідка стає ще однією сторінкою у книзі пам'яті, відкритою для читання всім, хто шукає відповіді.
Волонтери "Плацдарму" нерідко стикаються з небезпекою. Вони ризикують життям, щоб повернути додому тих, хто сам не повернеться. Нещодавно вони навіть доставили тіла п'ятьох загиблих, серед яких російські солдати.
Але для Юкова національність тут не має значення – для нього важливим є лише одне: доставити додому кожного.
"Я більше схиляюся до язичництва. Поки тіло не поховано, душа буде прив'язана. Тіло треба повернути додому, щоб душа могла переродитися."
Юков уже понад 20 років займається пошуками загиблих. Ще підлітком його рідні взяли на експедицію з пошуку загиблих у Другій світовій війні, і тоді він зрозумів, наскільки важливою є ця місія.
За освітою він спортсмен, майстер спорту з боксу Таїланду. У рідному Слов'янську він організував клуб та став керівником місцевої федерації з цього виду спорту. Його волонтерська група складається із донеччан.
Перші загиблі у російсько-українській війні Юков почав виносити з околиць Слов'янська ще у травні 2014 року, коли його місто стало епіцентром боїв між ЗСУ та терористами Ігоря Гіркіна. Йому вдавалося організовувати обміни, хоча його діяльність з пошуку мертвих мало не коштувала йому життя.
Група "Плацдарм" розділена на дві частини: одна шукає тіла на лінії фронту, інша - займається їх оглядом, описом та вивезенням у морг. Ця робота потребує часу та фінансування, а "Плацдарм" існує на благодійні внески волонтерів.
"Буде ми працюємо за 100–200 метрів до ворожих позицій, – розповідає Юков. – Іноді заїжджали на окуповану територію".
Емоційна виснажлива робота зі смертю змінила його погляди на світ, оскільки не раз він стикався навіть із чимось із ряду містики. Так, коли тіло знайти не могли, Олексію уві сні була душа цієї людини і розмовляла з нею, після чого тіло знаходили.
"Мертві на моєму боці, я завжди буду за них. За них ніхто вже не може заступитися."
Також наш портал повідомляв, що вчені знайшли в нашому організмі ще один орган - через нього постійно були проблеми.
