Міністерство освіти та науки України повідомило про реформу старшої школи, що стане найскладнішою серед попередніх освітніх реформ. Заступник міністра Андрій Сташків поділився, як зміниться навчання для старшокласників, і які переваги чекають на учнів, батьків та громади.

До кінця літа МОН завершить аналіз потенційної мережі закладів для учнів старшої школи, визначивши, які заклади потрібно будувати з нуля, а де необхідно забезпечити гуртожитки для проживання дітей під час навчання.

Школа, скріншот: Youtube
Школа, скріншот: Youtube

"Ми готуємося дуже ретельно і заздалегідь, обговорюємо мережу закладів — академічних та професійних ліцеїв, зміст — в чому буде особливість і наскільки важлива варіативна частина, яка передбачена стандартом профільної середньої освіти", — говорить Андрій Сташків. Реформа розрахована до 2030 року.

З 2027 року навчання в старшій школі триватиме три роки — з 10 по 12 клас. Школярі зможуть обирати між академічним ліцеєм, який готуватиме до вступу у виш, та професійним коледжем, який даватиме освіту і професію.

Популярні новини зараз
Українців ловитимуть посеред вулиці — ТЦК отримали нові повноваження по перевірці документів Пенсії в Україні зростуть: хто отримає додаткові 2000 гривень Пенсіонери мають право на виплату в 13 тисяч гривень: як оформити підвищену пенсію Комунальники знайшли управу на хитрунів, які не платять роками: позбавляють найважливішого
Показати ще

Основні проблеми, що вирішуються реформою:

  • Учні 10-11 класів перевантажені, мають понад 15 предметів та безліч домашніх завдань.

  • 11-річний термін навчання не відповідає практикам ЄС та інших провідних країн.

  • Учні не мають широкого вибору профілів навчання та предметів, які їм цікаві.

  • Профорієнтаційна робота в школах часто має формальний характер.

Замміністра освіти та науки розповів, що наразі понад 70% шкіл пропонують лише один гуманітарний профіль, що звужує можливості учнів. Нова реформа передбачає велику варіативність напрямків, зокрема:

  • STEM (природничі науки, технології, інженерія та математика)

  • Мовно-літературний

  • Суспільно-гуманітарний

Кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі з цих кластерів.

Навчання включатиме три типи предметів:

  1. Обов'язкові для всіх.

  2. Курси або предмети за обраним профілем.

  3. Вибіркові курси та предмети — за бажанням учня.

Кількість годин за обов'язковими предметами буде зменшуватись від 10 до 12 класу. 10 клас буде перехідним етапом між середньою школою та навчанням в ліцеях.

"Ми хочемо, щоб учні не ходили до репетиторів, а могли підготуватись до тестування та поглибити знання в школі," — пояснює Андрій Сташків.

Якщо в школі мало учнів, забезпечити різноманіття предметів і зібрати штат педагогів буде важко. У таких випадках учнів збиратимуть в один ліцей з різних населених пунктів і або підвозитимуть автобусами, або створюватимуть гуртожитки.

– "При плануванні мережі необхідно передбачити наявність місць у гуртожитках для учнів, які навчатимуться в ліцеях, розташованих далі, ніж 10 км автомобільними дорогами від дому," — пояснює Андрій Сташків.

Школярі. Фото: скриншот youtube
Школярі. Фото: скриншот youtube

Затвердження планів формування мережі закладів профільної освіти має відбутися до 1 вересня цього року. Тому зараз з кожною громадою мережу закладів моделюють прямо на карті, враховуючи відстані та шляхи підвезення дітей.

– "Водночас голови й депутати громад мають тверезо оцінювати демографічну ситуацію. Якщо в громаді багато учнів, то там можна створити великий ліцей. Проте громади, в яких прогнозується невелика кількість учнів старших класів, мають співпрацювати, щоб організувати ліцеї для кількох громад," — підсумував Сташків.

Нагадаємо, Чи витримають школярі спеку: МОН вводить жорсткі заходи

Раніше повідомлялося, Як перевести оцінки з іноземних шкіл в українську систему: новий зручний механізм від МОН

Також, Вчителям оновили правила відпочинку: що треба знати про відпустки