Посадовиця наголосила, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну проблему, яка потребує негайного вирішення. «Ми просто викидаємо гроші в космос», — саме так військова омбудсманка охарактеризувала ситуацію, коли людей із правом на відстрочку мобілізують, а потім звільняють через судові рішення.
За озвученими даними, близько 7% мобілізованих українців мають законні підстави для відстрочки. Це означає, що кожен чотирнадцятий військовослужбовець, якого призвали до лав ЗСУ, насправді не повинен був опинитися на фронті. За оцінками експертів, ідеться про тисячі людей щомісяця.
Чому це відбувається
Основна причина, як пояснює військова омбудсманка, — недосконалість системи перевірки даних. Територіальні центри комплектування часто не мають повної інформації про військовозобов'язаного або перевіряють її формально. У результаті чоловіки з трьома дітьми, студенти денної форми, особи з інвалідністю III групи та інші категорії, що підпадають під відстрочку, все одно отримують повістки й потрапляють до навчальних центрів.
Окрему проблему становить відсутність належної комунікації між державними реєстрами. ТЦК не завжди вчасно отримують дані про зміну сімейного стану, народження дітей чи встановлення інвалідності — і це створює простір для помилок, ціна яких надзвичайно висока.
Які наслідки для держави
Фінансовий аспект проблеми вражає не менше. Держава витрачає бюджетні кошти на підготовку, екіпірування, харчування та грошове забезпечення мобілізованого, а потім, після судового рішення, змушена його звільняти. За словами Решетілової, це призводить до колосальних фінансових втрат, яких можна було б уникнути за належної перевірки документів на етапі призову.
Військовий омбудсмен також звернула увагу на репутаційні ризики: кожен випадок незаконної мобілізації підриває довіру суспільства до системи комплектування війська та знижує мотивацію добровольців.
Що пропонують змінити
Омбудсманка закликала до реформування системи військового обліку та посилення контролю за роботою ТЦК. Зокрема, пропонується запровадити більш ретельну перевірку підстав для відстрочки ще до відправлення людини до військової частини. Також обговорюється можливість глибшої цифровізації даних та інтеграції державних реєстрів — від реєстру актів цивільного стану до медичних баз даних.
Окремо наголошується на необхідності посилення відповідальності посадових осіб ТЦК за порушення під час мобілізаційних заходів. За даними профільних відомств, кількість скарг на дії працівників центрів комплектування продовжує зростати, і лише комплексна реформа здатна змінити цю тенденцію.
