Українські супермаркети дедалі більше заповнюються імпортними продуктами — і це не сезонне явище, а системна тенденція. Лише за п'ять місяців 2026 року обсяги ввезення молочної продукції зросли на 21%. Картопляний імпорт у 2025-му злетів у 2,4 раза. Томати додали 31%. Україна, яка звикла годувати світ, тепер сама дедалі більше залежить від іноземних постачальників.
Молочний фронт: Польща захоплює полиці
За даними Держстату та Державної митної служби, за січень-травень 2026 року імпорт молочних продуктів в Україну зріс у грошовому вираженні за всіма ключовими категоріями. Молочна сироватка — +100%, казеїн — +86%, вершкове масло — +56%, молоко та вершки незгущені — +55%, йогурти — +22%, сири — +9%.
Польща тримає 42% від усього імпорту молочної продукції у вартісному вираженні. За двадцять років частка сусіда в структурі імпорту зросла з 3% до 46%. На українські полиці найчастіше потрапляють польські витримані сири, йогурти та кисломолочні продукти.
В українській молочці утворилося хронічне негативне "сирне" сальдо — мінус 85,7 млн доларів за 5 місяців 2026 року. За інформацією міністерства сільського господарства США, у 2025 році в Україні виробили 139 тисяч тонн сирів, а завезли 42,3 тисяч тонн — це 65% всього молочного імпорту.
Ситуацію коментує заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький:
Головні причини — скорочення внутрішнього виробництва через складні погодні умови та руйнування інфраструктури, що викликало підвищений попит на зовнішніх ринках.
Картопляний рекорд: кожна третя тонна — з Єгипту
У 2025 році Україна імпортувала 123,6 тисяч тонн картоплі — у 2,4 раза більше, ніж роком раніше. У грошах це 66,3 млн доларів. За перші чотири місяці 2026-го ввезли ще 12,7 тисяч тонн на 8,2 млн доларів. Кожна третя тонна (36%) — з Єгипту.
Польща, своєю чергою, лідирує в сегменті замороженої картоплі фрі для ресторанів і мереж фастфуду — 17% за перші чотири місяці 2026 року. При річному споживанні картоплі в 4-4,5 млн тонн імпорт у 123,6 тисяч тонн виглядає краплею в морі, однак тенденція до зростання очевидна і тривожна.
Турецькі помідори: 75% ринку впродовж 20 років
Імпорт томатів у 2025 році зріс на 31% — до 104,82 тисяч тонн. У січні-квітні 2026 року частка Туреччини в імпорті свіжих помідорів сягнула 63%, хоча в середньому за останні двадцять років вона тримається на рівні 75%. Загальний обсяг споживання помідорів в Україні становить приблизно 1,44 млн тонн на рік.
Українські тепличні томати взимку та навесні програють через високі витрати на опалення, електроенергію та логістику. У холодний сезон частка вітчизняних тепличних овочів на ринку не перевищує 10% через несумірну собівартість порівняно з фермами в середземноморському кліматі.
Чому український виробник програє
Аналітик асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Максим Гопка назвав головні причини: дорожча енергетика, вища ціна кредиту, менша державна підтримка порівняно з країнами ЄС. Польські переробники модернізувалися на 1-2 млрд євро з грантів ЄС, тоді як українські брали кредити під 18%.
"Для тепличних комбінатів і молокопереробних підприємств електроенергія залишається головним болем — у 2026 році тариф на передачу зріс ще на 8%", — зазначає Гопка. Дефіцит овочесховищ в Україні становить 50-60% від потреби.
Через війну та руйнування інфраструктури обсяги внутрішнього виробництва овочів скоротилися. З 2022 року триває скорочення посівних площ і пасовищ, утворюється дефіцит сировини — тоді як у сусідніх державах стабільні надлишки.
Що кажуть у супермаркетах
У пресслужбі АТБ-Маркет запевняють: пріоритет завжди на боці вітчизняного виробника. Імпортна продукція з'являється тоді, коли виникає дефіцит певної категорії або сезонний розрив. У мережі VARUS пояснюють: закордонна продукція постачається з чітко прогнозованими характеристиками — стабільний товарний вигляд і незмінні смакові властивості.
Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук наголошує: "Для великих національних мереж важливо, щоб постачальник міг однаково якісно та регулярно забезпечувати сотні магазинів по всій країні". Саме тому можливість законтрактувати великі обсяги на 9-12 місяців наперед часто дає перевагу імпорту.
Загалом ритейл контролює 50-55% збуту молочної продукції і фактично виступає ключовим арбітром у ланцюжку "фермер-переробник-споживач". І хоча мережі зацікавлені у збільшенні частки локальної продукції, вимоги до стабільності поставок часто змушують обирати імпорт. А це означає, що український споживач і надалі бачитиме на полицях дедалі більше товарів із позначкою "зроблено не в Україні".
Раніше портал Знай повідомляв, молоду картоплю куплять не всі: ціни на українську б'ють рекорди.
Також наш портал інформував, ціни на молоко перепишуть: кого торкнеться нове подорожчання.
Більше деталей читай у матеріалі: буде "вікно можливостей" наїстися досхочу: коли обваляться ціни на ягоди.
