Уряд запустив масштабний перегляд системи бронювання військовозобов'язаних — і це рішення може боляче вдарити по підприємствах, які тримають економіку на плаву. Навіть статус критично важливого підприємства більше не є гарантією того, що працівники залишаться на своїх місцях.
Кабінет Міністрів 30 травня ухвалив постанову №692, яка запроваджує нові правила гри. До 1 вересня має завершитися комплексна перевірка всіх підприємств, які раніше отримали статус критично важливих. Якщо компанія не відповідатиме оновленим критеріям — статус анулюють, а разом із ним і бронювання працівників.
Дефіцит кадрів наближається до 30%
За оцінками учасників ринку, які наводить координатор комітету Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) з управління людськими ресурсами Євген Барков, нестача робочої сили в агропромисловому комплексі станом на травень уже сягає 30% від реальної потреби. Це не абстрактна цифра — це механізатори, сервісні інженери, оператори зернопереробних підприємств, агрономи. Люди, без яких виробництво просто зупиняється.
«У сільській місцевості немає людей, які могли б зайняти вакантні посади. Вони або вже працюють, або мобілізовані, або не хочуть працевлаштовуватися офіційно», — пояснює Барков.
Сумісники під ударом: чому це критично
Одне з найболючіших нововведень стосується працівників-сумісників. З 1 вересня вони враховуватимуться у загальній чисельності військовозобов'язаних лише за одним — основним — місцем роботи. Для багатьох аграрних підприємств це серйозна проблема: люди часто працевлаштовані на чверть ставки, але закривають повний обсяг завдань саме через брак персоналу.
«Після того, як зміни набудуть чинності, сумісники продовжать виконувати свою роботу, але будуть втрати», — попереджає представник УКАБ. І ці втрати напряму впливатимуть на продовольчу безпеку країни.
Зарплатний бар'єр: скільки мають платити
Ще один фільтр — рівень заробітної плати. Відповідно до нових правил, заброньованим працівникам критично важливих підприємств мають нараховувати щомісячну зарплату не нижче трикратного розміру мінімальної — тобто 25 941 грн. Для підприємств, які працюють на територіях можливих бойових дій, встановлено дещо нижчий поріг — 21 618 грн (2,5 мінімальної).
Для порівняння: за даними Державної служби зайнятості, середньомісячна зарплата тракториста-машиніста сільгоспвиробництва становить 19 080 грн, агронома — 23 099 грн, овочівника — 16 836 грн. Тобто значна частина реальних зарплат навіть не дотягує до нового порогу.
Молочна галузь теж б'є на сполох
Заступниця генерального директора Асоціації виробників молока Олена Жупінас у коментарі для Delo.ua зазначила, що дефіцит кадрів у молочній галузі в середньому сягає 15%. І це при тому, що жінки вже масово опановують професії, які традиційно вважалися чоловічими.
«Жінки вже працюють на тракторах, виконують польові роботи. На переробних підприємствах їх навчають операторським професіям, які раніше обіймали чоловіки», — розповіла Жупінас. Подальше скорочення можливостей бронювання, за її словами, може стати справжнім викликом для бізнесу — частина підприємств просто не зможе розвиватися далі.
На думку експертів УКАБ, відповідь на кадровий дефіцит лежить не лише в перерахунку квот. Врятувати ситуацію може системний підхід: Fast Track програми навчання, залучення ветеранів, перекваліфікація та релокація працівників. Бо, як іронічно зауважують аграрії, жоден штучний інтелект не замінить досвідченого агронома в полі.
Раніше портал Знай повідомляв, бронювання гальмують: хто ризикує залишитися без відстрочки.
Також наш портал інформував, бронювання вже не захистить: кому почнуть надсилати повістки.
