Ситуація, коли батьки дарують єдине житло дітям в обмін на обіцянку догляду, а потім опиняються на вулиці — на жаль, не рідкість в Україні. Родичі обіцяють підтримку до кінця життя, а після підписання документів різко змінюють поведінку. Чи можна щось змінити, коли будинок уже подарований? Верховний Суд дав чітку відповідь.

Обіцяли догляд — оформили дарування

Історія, яка дійшла до Верховного Суду, розпочалася у 2024 році. Літня жінка подала позов проти власної доньки. На початку 2023 року сторони уклали договори дарування житлового будинку та земельної ділянки. За словами позивачки, донька раніше допомагала батькам матеріально, і вони домовилися: майно переходить у власність доньки, а та зобов'язується довічно утримувати й доглядати за літніми батьками.

Однак після переоформлення документів усе змінилося. Допомога припинилася, почалися постійні сварки, і врешті-решт літнє подружжя було змушене виїхати з рідного дому до іншої дитини. Жінка залишилася без житла, без підтримки — і з договором дарування, який, здавалося б, не передбачає жодних зобов'язань для обдарованої сторони.

Чому суди перших інстанцій стали на бік доньки

Місцевий та апеляційний суди спочатку повністю відмовили жінці. Підхід був суто формальним: підписи на документах стоять, угоди укладені добровільно, отже — позивачка не довела, що не розуміла змісту паперів, які підписувала в нотаріуса. Судді вважали, що факт невиконання донькою усних обіцянок після підписання договору не є підставою для скасування вже оформленого дарування.

Водночас ключовий юридичний нюанс справи полягає в кардинальній різниці між договором дарування та договором довічного утримання. Дарування — абсолютно безвідплатне: майно передається безповоротно й без жодних зустрічних умов. Натомість договір довічного утримання прямо передбачає, що в обмін на нерухомість набувач зобов'язаний забезпечувати відчужувача доглядом, ліками, харчуванням чи грошима до кінця його днів. Позивачка наполягала, що через похилий вік і хвороби вона просто помилилася — думала, що підписує саме договір утримання.

Що вирішив Верховний Суд

Переглядаючи справу, колегія суддів Верховного Суду виявила, що попередні інстанції проігнорували критично важливі докази. По-перше, у своєму відзиві на позов донька сама письмово підтвердила існування домовленості про догляд в обмін на переоформлення будинку. Тобто відповідачка фактично визнала: угода не мала безвідплатного характеру.

По-друге, суд не перевірив, чи є цей будинок єдиним житлом для літньої жінки, і чому вона продовжувала там жити та самостійно оплачувати комунальні послуги після «дарування». По-третє, судді взагалі не дали оцінки показанням свідка, який повністю підтвердив початкові наміри та умови, обговорені між батьками й донькою.

Верховний Суд наголосив: для встановлення факту помилки (відповідно до статті 229 Цивільного кодексу України) суди зобов'язані ретельно вивчати внутрішню волю та мотиви дарувальника на момент підписання угоди. Суд чітко перерахував ознаки, які можуть свідчити про те, що людина справді помилилася: похилий вік, поганий стан здоров'я, потреба у сторонній допомозі, проживання у спірній нерухомості після угоди та відсутність будь-якого іншого власного житла.

Практичний висновок: що робити, якщо ви в такій ситуації

Постанова Верховного Суду дає чіткий сигнал: закон захищає вразливих громадян від недобросовісних родичів. Текст договору — не єдиний аргумент у суді; реальні життєві обставини, похилий вік і подальша поведінка сторін мають вирішальне значення для встановлення справедливості. Справу відправлено на повторний розгляд — і тепер суди нижчих інстанцій будуть змушені врахувати всі обставини, на які вказав Верховний Суд.

Якщо ви опинилися в подібній ситуації — не варто опускати руки. Юристи радять збирати всі можливі докази: письмові свідчення про домовленості, квитанції про оплату комунальних послуг після дарування, показання свідків. А головне — якщо ви розраховуєте на догляд в обмін на майно, оформлюйте виключно договір довічного утримання, а не піддавайтеся на вмовляння підписати «простіший» договір дарування.

Раніше портал Знай повідомляв, житло знищене, а спадщина не оформлена: хто отримає гроші за єВідновлення.

Також наш портал інформував, прострочили кредит — суд стягне борг: чому сума може вирости в рази.