Конфлікт розгорівся між двома співвласниками квартир у багатоповерховому будинку на Харківщині. Один із них, який одночасно є головою правління ОСББ, звернувся до суду після того, як сусід у липні 2025 року встановив чотири камери відеоспостереження — три на фасаді будівлі та одну на стелі в загальному коридорі.
За словами позивача, обладнання фіксувало входи до квартир і сходову клітку, а сам він нібито зазнав моральних страждань через постійне стеження. У позові він вимагав демонтувати камери й виплатити 150 000 гривень компенсації. Наприкінці серпня 2025 року збори ОСББ навіть ухвалили рішення про заборону таких пристроїв, однак відповідач його проігнорував.
Представник відповідача у суді пояснив: чоловік проживає з дружиною та неповнолітніми дітьми, а камери встановив виключно для захисту квартири й автомобіля від можливих протиправних дій. Між сусідами вже давно склалися неприязні стосунки, зокрема через те, що позивач як голова ОСББ раніше притягувався до кримінальної відповідальності за легкі тілесні ушкодження. До того ж об'єктиви фіксують лише спільний простір і не спрямовані безпосередньо на двері сусіда.
Чому суд став на бік власника камер
Оцінюючи справу, Дергачівський районний суд керувався статтею 8 Конвенції про захист прав людини щодо права на повагу до приватного життя. Дослідивши відеозаписи, суд встановив: камери переглядають виключно загальну територію коридору та двору, вони не охоплюють вхідні двері позивача крупним планом і не фіксують місць із підвищеним рівнем приватності.
Позивач не подавав клопотань про проведення спеціальної експертизи та не довів непропорційного втручання у своє особисте життя. Суд визнав дії відповідача допустимим самозахистом майна — тобто законним способом охорони власної квартири й автомобіля.
150 000 гривень моральної компенсації: чому відмовили
Щодо грошової вимоги суд зазначив: підставою для стягнення моральної шкоди є чітко доведені факти правопорушення, які спричинили душевні страждання або приниження честі й гідності. Оскільки протиправність дій відповідача не підтвердилася, а твердження про стеження та погіршення здоров'я будувалися лише на припущеннях — у компенсації відмовили повністю. Усі судові витрати поклали на позивача.
Чи мають силу рішення зборів ОСББ
Як показав цей судовий прецедент, внутрішні рішення зборів співвласників про заборону відеоспостереження не мають вирішальної сили. Якщо камери встановлені з легітимною метою захисту майна, фіксують лише спільну територію і не порушують приватність інших мешканців — відсутність письмової згоди сусідів не є безумовною підставою для демонтажу.
Коли встановлення камер у під'їзді законне: практичні поради
З рішення суду випливають кілька важливих правил для тих, хто планує встановити відеоспостереження у багатоквартирному будинку:
- Камери не повинні бути спрямовані безпосередньо на двері сусідів — лише на загальний простір (коридор, сходову клітку, двір).
- Мета встановлення має бути легітимною — охорона власного житла чи майна.
- Рішення зборів ОСББ про заборону камер не є абсолютною підставою для демонтажу, якщо не доведено факт втручання у приватне життя.
- Сусід, який вимагає демонтажу, мусить довести реальне порушення своїх прав — самих лише підозр чи дискомфорту недостатньо.
Як повідомляє «На пенсії» з посиланням на «Судово-юридичну газету», справа стала показовим прецедентом: суд чітко розмежував законний захист майна та незаконне втручання у приватне життя.
Раніше портал Знай повідомляв, тариф підвищили без попередження: Верховний Суд став на бік абонентки у спорі з Київстаром.
Також наш портал інформував, військовий за $8000 переправив чоловіка до Румунії: суд позбавив звання, але не посадив.
