В Україні готують масштабну реформу мобілізації: ребром стало головне питання

ТЦК хочуть кардинально реформувати: натомість можуть з'явитися "Офіси резерву+", передає "Українська правда" .

Питання про терміни служби в армії, як і раніше, залишається предметом суперечок між владою та військовим керівництвом. У Генштабі побоюються, що масова демобілізація може серйозно послабити укомплектованість підрозділів. Незважаючи на заяви президента про введення точних термінів служби, остаточної моделі реформи поки що немає.

Наразі обговорюється нова контрактна система, яка має визначити зрозумілі умови служби як для чинних військових, так і для новобранців. Планується використання трьох типів контрактів з фіксованими термінами.

Мобілізовані зможуть підписувати контракти із гарантованим звільненням після завершення терміну та відстроченням від повторного призову. Військові-контрактники матимуть можливість укласти нові угоди з державою. При цьому вже відслужений час не зараховуватиметься у новий контракт, хоча його обіцяють враховувати щодо тривалості відстрочки.

За інформацією джерел, обговорюються такі терміни служби:

1. 10 місяців - для військових, які вже перебувають на бойових посадах;
2. 14 місяців - для новобранців, які йдуть до бойових підрозділів;
3. 2 роки - для інших спеціальностей, включаючи операторів БПЛА, зв'язківців, медиків та інших фахівців.

Також військовослужбовцям хочуть надати можливість самостійно обирати напрямок служби як у бойових частинах, так і в тилових підрозділах.

Водночас влада розглядає підвищення грошового забезпечення. Мінімальну зарплату військовослужбовців у тилу пропонують збільшити з 20 до 30 тисяч гривень, а виплати командирам приблизно подвоїти.

Для бійців, які беруть участь у активних бойових діях, готують окрему систему доплат за схемою «10/20/40»:

• 10 тисяч гривень на день – за перебування на позиції;
• 20 тисяч - за штурмові та пошукові операції;
• 40 тисяч - за участь у наступальних діях.

За розрахунками розробників реформи, військовослужбовець, який регулярно виконує бойові завдання, зможе отримувати від 250 до 400 тисяч гривень на місяць. Щоб уникнути зловживань, планують встановити обмеження щодо максимальних виплат.

Нарахування таких бонусів відбуватиметься на підставі наказів командирів частин. У Міноборони та Генштабі розраховують завершити розробку системи контрактів до кінця травня 2026 року. Усі зміни хочуть оформити через ухвали Кабінету міністрів.

Наступним етапом реформи має стати розбудова системи ТЦК. Після численних скарг громадян на порушення під час мобілізації влада почала обговорювати зміну структури територіальних центрів комплектування.

За попередньою концепцією ТЦК збираються перетворити на «Офіси резерву+» . Усередині структури хочуть розділити функції між двома напрямками:

• офісами комплектування;
• офіси супроводу.

Перші займатимуться мобілізацією, врахуванням військовозобов'язаних, рекрутингом та оформленням на службу. Для цього планують відкрити окремі пункти рекрутингу та спеціальні хаби, де люди зможуть проходити медкомісію, психологічну оцінку та оформлення документів.

Офіси супроводу мають взяти на себе соціальні питання:

• оформлення виплат пораненим,
• допомога сім'ям загиблих,
• видачу довідок та інші послуги.

Частину процесів мають намір перевести у цифровий формат.

Проте реалізація реформи стикається з проблемами. Для нової структури потрібні додаткові приміщення, персонал та фінансування. Крім того, точаться суперечки про те, хто саме має займатися доставкою військовозобов'язаних до ТЦК.

Міноборони пропонують повністю передати цю функцію поліції, але в Нацполіції не хочуть брати на себе таку відповідальність, вважаючи, що участь у мобілізаційних заходах негативно впливає на репутацію відомства.

При цьому за чинним законодавством саме поліція має право затримувати та доставляти військовозобов'язаних до ТЦК. Порядки денний можуть вручати не тільки представники військкоматів, а й місцева влада або роботодавці.

Деякі депутати вважають, що армія взагалі не повинна займатися примусовим оповіщенням громадян . На їхню думку, військові мають підключатися вже після того, як людина прибула до навчального центру.

Точних термінів запуску реформи ТЦК наразі немає . Законопроект ще доопрацьовується, а обговорення між Міноборони, Генштабом та Офісом президента продовжуються. Досвід попередніх змін показує, що ухвалення таких рішень може розтягнутися на місяці.

Автори реформи вважають, що контракти з чіткими термінами допоможуть знизити страх невизначеності серед військовослужбовців та можуть мотивувати частину громадян добровільно йти до армії. Однак спірним залишається питання «обнулення» вже відслуженого часу, особливо для тих, хто воює з 2022 року.

Не до кінця зрозуміле і питання фінансування. За оцінками джерел в уряді та парламенті, на збільшення виплат військовим до кінця 2026 року може знадобитися щонайменше 60 мільярдів гривень. При цьому у проекті змін до держбюджету додаткових витрат на ці цілі поки що немає.

Багато військових побоюються, що обіцянки знову залишаться лише заявами. Деякі офіцери попереджають: якщо питання термінів служби знову не доведуть до кінця, кількість випадків самовільного залишення частин може різко зрости.

Для тих, хто слугує з перших днів повномасштабної війни, ситуація виглядає особливо болісною: навіть після запуску реформи відлік до демобілізації почнеться лише після підписання нового контракту.

Раніше писали, що ТЦК візьмуть під жорсткий контроль українців за кордоном.

Крім того, передавали, що у Раді хочуть створити нові закони для ухилянтів.

Також розповідали, що всі бронювання хочуть перетрясти: кого можуть відправити на фронт.