Хоча право на поширення інформації є одним з фундаментальних і закріплене у Конституції України, воно не поширюється на розповсюдження неправди. Якщо ж ви постраждали від наклепу, то вас може захистити закон, якщо діяти правильно.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПорядком дій на випадок поширення щодо вас недостовірної інформації ділиться Міністерство юстиції України.
Як пояснили представники закону, за такі дії людина може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.
"Якщо особа, яка розповсюдила недостовірну інформацію, відмовляється її спростувати, а також компенсувати матеріальну та (або) моральну шкоду, – особа, стосовно якої поширено таку інформацію, має право на захист своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду.
Позовна давність стосовно вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, становить 1 рік, і обчислюється від дня поміщення цих відомостей у ЗМІ або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості", — стверджують у міністерстві.
У випадку ж притягнення до адміністративної відповідальності за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, то на особу очікує штраф у розмірі від десяти (170 гривень) до п’ятнадцяти (255 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів або навіть виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням частини (20 відсотків) заробітку.
У Мін'юсті й назвали основінф способи захистити себе:
- спростування недостовірної інформації;
- право на відповідь;
- заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права тощо
Нагадаємо, Аліменти можна не платити — у Мін'юсті показали "лайфхак"
Як повідомляв портал Знай.ua, За яким правописом випускникам готуватися до ЗНО: пояснення міністра Малюськи
Також Знай.ua писав, Працевлаштування заробітчан в Україні: у Мін'юсті розповіли про особливості