Як працює схема з компенсацією за світло
Українцям у месенджерах та соцмережах почали масово надходити повідомлення про нібито доступну компенсацію за відключення електроенергії. У тексті людину закликають перейти за посиланням і «оформити виплату». На цьому етапі й починається головна небезпека — фішинговий сайт, який виглядає як офіційна сторінка держустанови чи банку.
Ланцюжок обману виглядає так: повідомлення з обіцянкою грошей → посилання → підроблений сайт → форма для введення банківських даних. На сторінці просять вказати номер картки, термін дії, CVV/CVC-код, номер телефону, логін та пароль до онлайн-банкінгу, а потім ще й підтвердити операцію SMS-кодом.
Як повідомляє MistoSumy з посиланням на старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам у Сумській області Департаменту кіберполіції Артема Бухтіарова, зловмисники маскують підроблені ресурси під сайти державних органів, банків, енергетичних компаній та міжнародних організацій. Використовуються логотипи, фірмові кольори та дизайн, що імітує офіційний.
Через які канали поширюють фейкові пропозиції
Шахраї активно використовують соціальні мережі, месенджери, SMS та електронну пошту. На Сумщині зафіксовано поширення подібних повідомлень через Facebook, Viber та Telegram. Водночас небезпечним є не сам месенджер, а зміст повідомлення та посилання, за яким користувача намагаються перевести на фішинговий ресурс.
Обираючи тему компенсації за електроенергію, зловмисники грають на актуальному для мільйонів українців болючому питанні — постійних відключеннях світла. «Зловмисники бажають отримати вашу персональну інформацію, а не оформити компенсацію. На жаль, з кожним днем таких випадків усе більше», — пояснює Артем Бухтіаров.
Ознаки шахрайського повідомлення
Кіберполіція радить звертати увагу на кілька тривожних сигналів: вас закликають терміново оформити виплату, просять перейти за невідомим посиланням, вимагають банківські реквізити, пароль або код підтвердження, перенаправляють на сайт із підозрілою адресою, а також намагаються переконати за допомогою логотипів та дизайну відомої установи.
«Навіть якщо бачите на сайті символіку державного органу, банку чи міжнародної організації — це не свідчить про справжність ресурсу. Шахраї можуть копіювати зовнішній вигляд офіційних сайтів, щоб втертися в довіру», — коментує Бухтіаров.
Що робити, якщо ви вже перейшли за посиланням
Якщо ви зайшли на підозрілий сайт, але не вводили жодних даних — просто закрийте сторінку. Якщо ж банківські реквізити або код підтвердження вже були введені — діяти потрібно негайно:
- негайно зателефонуйте до банку за офіційним номером гарячої лінії;
- заблокуйте картку та всі операції за нею;
- повідомте банк про компрометацію даних;
- змініть паролі до онлайн-банкінгу;
- перевірте активні сесії у застосунку;
- збережіть докази (скріншоти листування, посилання);
- зверніться до поліції.
Головне правило від фахівців кіберполіції — не поспішати. Якщо вас змушують діяти негайно, одразу зупиніться та перевірте інформацію через офіційні джерела. Будь-яку обіцяну державну виплату чи компенсацію варто перевіряти самостійно на офіційному сайті відповідної установи, а не за посиланням із повідомлення.
Актуальну інформацію про кіберзагрози та поширені шахрайські схеми також можна отримувати на порталі «Кібер Брама».
Раніше портал Знай повідомляв, шахраї від імені ОВА вимагають гроші через WhatsApp і Telegram.
Також наш портал інформував, гроші пішли не на ту картку: три кроки для повернення помилкового переказу.
Більше деталей читай у матеріалі: суд змусив "ПриватБанк" списати відсотки за кредитом, який шахраї оформили через "Київстар".
